Манометри — вимірювальні прилади, які призначені для вимірювання тиску або різниці тисків.

Маса тіла т — фізична величина, яка характеризує інертність тіла. Одиницею маси в СІ є один кілограм (1 кг).

Машина — механізм або поєднання механізмів для перетворення енергії з одного виду в інший. У кожній машині є три основні частини — робочий орган, передавальний механізм і двигун. Наявність цих трьох частин відрізняє машину від будь-якого іншого техніч­ного пристрою.

Механічна робота а — робота, яка виконується під час переміщення тіла під дією прикла­деної до нього сили. Вона прямо пропорційна прикладеній до тіла сили і відстані, на яку це тіло переміщується в напрямі дії цієї сили. Одиницею роботи в СІ є один джоуль (1 Дж).

Механічний рух — зміна положення тіла з часом відносно інших тіл.

Міжнародна система одиниць (М. с. о.) — система одиниць фізичних величин, прийнята 11-ю Генеральною конференцією з мір та ваг (1960 р.). Позначення системи SIв російській транскрипції — СІ. Абревіатура СІ читається та вимовляється роздільно («ес-ай»), а не разом («сі»).

М. с. о. розроблена з метою заміни складної сукупності систем одиниць та окремих позасистемних одиниць. Перевагами СІ є універсальність, що забезпечує її використання в науці, техніці й господарстві; уніфікованість одиниць для всіх видів вимірювання. Так, замість кількох одиниць тиску (атм., мм рт. ст., мм вод. ст., бар та інші) у СІ визнана єдина одиниця тиску — паскаль (Па), замість кількох одиниць роботи й енергії ухвалена одиниця джоуль (Дж); когерентність (узгодженість) системи: коефіцієнти пропорційності у фізичних рівняннях для визначення похідних величин дорівнюють одиниці; використання зручних для практичних вимірювань основних та похідних одиниць; чітке розмежування одиниць маси (кілограм) і сили (ньютон); спрощений запис рівнянь і формул завдяки відсутності перехідних коефіцієнтів переведення з однієї системи в іншу.

У таблицях наведені найменування й позначення (міжнародні й російські) основних, додаткових і деяких похідних одиниць М. с. о.:

Перші три основні одиниці (метр, кілограм, секунда) дозволяють утворювати похідні одиниць для всіх величин, що мають механічну природу. Решта додана для утворення похідних одиниць, величин, що не зводиться до механічних: ампер — для електричних і магнітних величин, кельвін — для теплових, кандела — для світлових, моль — для величин в галузі фізики та хімії.

Мікро... — префікс до найменування одиниці фізичної величини для утворення найменування частинної одиниці, яка дорівнює одній мільйонній від вихідної одиниці. Позначення: мк, ц. Наприклад, 1 мкс (мікросекунда) = 10^-6 с.

Мікрон (мк, д) — застаріла назва частинної одиниці довжини, яка дорівнює 10^{-6 м; сучасне найменування — мікрометр (позначається мкм).}

Мілі... — префікс до найменування одиниці фізичної величини для утворення найменування частинної одиниці, яка дорівнює 0,001 від вихідної. Скорочені позначення: m, м. Наприклад, 1 мА (міліампер) = 10 ³ А.

Міри (М.) — засоби вимірювань, призначені для відтворення фізичних величин заданого розміру. Поряд із найпростішими М., такими як М. маси (гирі) або М. місткості (мірні склянки, циліндри тощо), до М. належать і складніші пристрої, наприклад нормальні елементи (міри електрорушійної сили), котушки електричного опору, світловимірювальні лампи та ін.

Під номінальним значенням М. розуміють значення величини, вказане на М. або приписане їй (гиря 1 кг, котушка опором 10 м), під дійсним значенням М. — значення величини, фактично відтвореної М., обчислене настільки точно, що його похибкою можна знехтувати за використання М.

Різниця між номінальним і дійсним наближено дорівнює похибці М. Від М. вимагають, щоб вони були стабільні в часі. Залежно від рівня похибок М. можуть поділяться на класи точності.

Міри довжини (М. д.) служать для відтворення довжин заданого розміру. М. д. поділяються на штрихові, кінцеві й штрих-кінцеві. Розміри штрихових М. д. визначаються відстанню між нанесеними на них штрихами, кінцевих — відстанню між вимірювальними поверхнями, що обмежують міри. Штрих-кінцеві М. д. — це кінцеві міри, на яких додатково нанесені штрихи, що відповідають частинним одиницям довжини.

Міри кутові (М. к.) служать для відтворення кутів заданих розмірів. М. к. бувають однозначні (кутові плитки) і багатозначні (багатогранні призми, лімби, кругові, шкали й диски).

Міри місткості (М. м., об'єму) рідин і газів служать для відтворення об'ємів заданих розмірів, являють собою скляні або металеві посудини різної форми, на які наносять відмітку (однозначні міри) або ряд відміток (багатозначні міри), що дозволяють визначати об'єми. М. м. градуюються в м³ або літрах (1 л = 1 дм³) і часткових від них одиницях. Для цього використовують різні мірники, резервуари, мірні кухлі й колби, вимірювальні циліндри, мензурки, піпетки тощо. За метрологічним призначенням вони поділяються на зразкові й робочі.